Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з обмеженими можливостями.
На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя. Для них не потрібно щось особливе, лише елементарне – можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ці люди можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства. Тож хочеться побажати вам витримки, здоров’я, оптимізму, можливості втілити в реальності ваші плани та задуми.
 Кабінет Міністрів України. Розпорядження від 7 квітня 2021 р. № 285-р Київ "Про затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року" |
1. Затвердити Національний план дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року (далі - Національний план дій), що додається. 2. Визначити центральні органи виконавчої влади відповідальними за виконання положень Конвенції про права осіб з інвалідністю згідно з додатком. 3. Взяти до відома, що фінансування виконання Національного плану дій та регіональних планів дій здійснюється за рахунок та у межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством. 4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування, Державній судовій адміністрації, Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, Національному банку, Верховному суду, Вищій раді правосуддя, Раді суддів, Офісу Генерального прокурора, Тренінговому центру прокурорів, Національній школі суддів, Національній академії педагогічних наук, Національній академії медичних наук забезпечити виконання Національного плану дій в межах своїх повноважень. 5. Обласним і Київській міській державним адміністраціям: у двомісячний строк розробити і затвердити регіональні плани дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року; утворити постійно діючі робочі групи із залученням до їх складу представників громадських об’єднань, які опікуються питаннями осіб з інвалідністю, з метою опрацювання пропозицій щодо забезпечення, дотримання та реалізації прав і свобод осіб з інвалідністю, виявлення та усунення перешкод у задоволенні повсякденних потреб осіб зазначеної ... читати далі >>>
(джерело: сайт "Законодавство України - Верховна Рада України")
Конвенція про права осіб з інвалідністю
Держави-учасниці цієї Конвенції, a) нагадуючи про проголошені в Статуті Організації Об'єднаних Націй принципи, в яких достоїнство й цінність, притаманні всім членам людської сім'ї, і рівні та невід'ємні їхні права визнаються за основу свободи, справедливості й загального миру; b) визнаючи, що Організація Об'єднаних Націй проголосила й закріпила в Загальній декларації прав людини та в Міжнародних пактах про права людини, що кожна людина має всі передбачені в них права й свободи без будь-якого розрізнення; c) підтверджуючи загальність, неподільність, взаємозалежність і взаємопов'язаність усіх прав людини й основоположних свобод, а також необхідність гарантувати особам з інвалідністю повне користування ними без дискримінації; d) посилаючись на Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, Конвенцію про права дитини та Міжнародну конвенціюпро захист прав усіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей; e) визнаючи, що інвалідність - це поняття, яке еволюціонує, і що інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми, які мають порушення здоров'я, і відносницькими та середовищними бар'єрами і яка заважає їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими... читати далі >>>
(джерело: Законодавство України "Верховна Рада України")
Указ Президента України " про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю"
За вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм постановляю: Нагородити орденом "За заслуги" III ступеня: ВАСІНА Сергія Анатолійовича - президента громадської організації "Громадське об'єднання незрячих фахівців "Реаресурс", м. Київ; ВЕЗИР Ірину Іванівну - голову правління Хустської територіальної організації глухих Закарпатської обласної організації Українського товариства глухих; ЄФИМОВИЧА Олександра Павловича - директора Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих; КОЦОВСЬКУ Надію Дмитрівну - голову Тернопільської обласної організації Українського товариства глухих... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ліга Закону")
24 вересня 2008 року Україною було підписано Конвенцію про права осіб з інвалідністю і Факультативний протокол до неї. А вже через рік 16 грудня 2009 року Верховною Радою України ці два акти було ратифіковано, 6 березня 2010 року Конвенція набрала чинності. З цього часу імплементація Конвенції є одним із пріоритетних завдань Уряду. Відповідно до взятих Україною зобов’язань на сьогодні однією із стратегічних цілей державної політики у сфері захисту прав осіб з інвалідністю є створення суспільного середовища рівних можливостей для таких осіб та їх інтеграція у суспільне життя, переосмислення поточних соціальних послуг для створення системи підтримки, що забезпечить суспільну активність та незалежність людей з інвалідністю. На виконання вимог Конвенції постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 706 була затверджена Державна цільова програма „Національний план дій щодо реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю” на період до 2020 року”. Програма спрямована на заохочення, захист і забезпечення повного й рівного здійснення особами з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод в усіх сферах суспільного життя з урахуванням положень Конвенції, а також вжиття заходів щодо поважного ставлення до притаманної їм гідності. Також, з метою забезпечення додержання та реалізації прав і свобод осіб з інвалідністю відповідно до вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю було підписано Указ Президента України №553/2016 „Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю”... читати далі >>>
(джерело: сайт "Міністерство соціальної політики України")
Правовий статус особи з інвалідністю характеризується тим, що як громадянин держави така особа володіє всією повнотою конституційних прав, свобод і обов'язків, тобто володіє загальним правовим статусом; з іншого боку, як особа, яка мас певні вади здоров'я, вона наділена додатковими правами та пільгами, або на неї покладені додаткові обмеженнями, тобто є володарем спеціального правового статусу. Законодавство України, яке регулює статус осіб з інвалідністю: - Конституція України; - Закон України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні"; - Закон України від 06.10.2005 №2961-IV "Про реабілітацію інвалідів в Україні"; - Закон України від 19.06.2003 №966-IV "Про соціальні послуги"; - Закон України від 16.11.2000 №2109-III "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"; - Державна цільова програма "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №706... читати далі >>>
(джерело: pdf файл " Правовий статус людей з інвалідністю")
Зеленський підписав указ про посилення соціального захисту та поліпшення умов для людей з інвалідністю
Президент України Володимир Зеленський у Міжнародний день людей з інвалідністю підписав указ "Про підвищення ефективності заходів у сфері прав осіб з інвалідністю". "Він (указ - ІФ) стосується соціального захисту людей з інвалідністю, поліпшення їх доступу до медицини, освіти, праці, до об'єктів фізичного оточення. Але найголовніше, що ми бачимо щодня, де цього не відбувається, - до транспортної інфраструктури", - зазначив він у вівторок на зустрічі в Офісі президента з представниками громадянського суспільства, які займаються правами цієї категорії громадян. Зеленський нагадав, що незабаром виповнюється десять років, як Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю та взяла на себе відповідні зобов'язання... читати далі >>>
(джерело: інформаційне агенство "interfax-Україна")
Міжнародний день людей з інвалідністю - 3 грудня, п'ятниця
Відзначають Міжнародний День інваліда в першій декаді грудня. День було засновано в 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН. Традиційні заходи Дня людей з обмеженими можливостями присвячуються висвітленню й вирішенню їхніх нагальних проблем. За оцінками Світового банку 20% найбільш бідних верств жителів Землі є людьми з обмеженими можливостями і вимагають до себе особливої уваги. Загальна поширеність офіційно зафіксованої інвалідності в світі вже становить приблизно 10%, проте тільки на 2016 рік у світі налічувалося понад один мільярд людей (15 відсотків населення), які страждали різними формами інвалідності за медичними показаннями і критеріями ВООЗ. Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ділова Мова")
(джерело: сайт "Гайворонська Районна Рада")
Проблема інвалідності в Україні
За даними Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я, станом на 01 січня 2015 року в Україні інвалідність мають 2 568 532 особи. Це 6,1 відсотка до загальної кількості населення. З них майже 80 відсотків — це люди працездатного віку. Головною причиною інвалідності у дорослих є хвороби системи кровообігу (35 %), на другому місті — новоутворення, в тому числі злоякісні (23 %), травми (8 %), хвороби кістково-м'язової, ендокринної, нервової системи, психічні розлади та ін. Саме це обумовлює головну спрямованість роботи фахівців профілактичної медицини — подолання шкідливих звичок та нездорової поведінки українців, як факторів ризику головних причин інвалідності. Серед дитячого населення України — 2 відсотка з інвалідністю, або понад 167 тисяч дітей. Серед причин дитячої інвалідності на першому місці — вроджені порушення, далі — хвороби центральної нервової системи та розлади психіки і поведінки, великою мірою залежить від стилю життя батьків. Україна взяла на себе і виконує конкретні зобов'язання щодо матеріального забезпечення людей з інвалідністю, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надання низки пільг, конституційно гарантувала на рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства. За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють більшість аспектів життя людей із інвалідністю... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)
Сушкевич: Хочу, щоб всі люди з інвалідністю мали право на спорт і усвідомили, що можуть все
Українські паралімпійці сьогодні відомі в усьому світі. Уперше вони брали участь у Паралімпіаді в Атланті (США) у 1996 році, одразу одержавши золото. Наразі посідають третє місце в світі. Як і з чого це все починалося, що було рушійною силою, та які проблеми є сьогодні в людей з інвалідністю, а також перспективи їх вирішення Факти ICTV обговорили з Уповноваженим президента України з прав людей з інвалідністю, президентом Національного паралімпійського комітету України Валерієм Сушкевичем. Я пам’ятаю, з чого починав, як маленький хлопчик, в радянські роки. Коли головним принципом влади щодо таких, як я, була соціальна ізоляція. У суспільстві, якщо ти кривий, косий, сліпий, безногий, тебе не повинно бути. Страшною домінантою цього впливу радянської влади було те, що зробили після Другої світової війни, з тими, хто повернувся без рук та ніг. Коли вони заполонили міста й населені пункти України та СРСР, через кілька років була команда з Кремля зібрати всіх, відвести на Соловки і знищити, щоб не картину щасливого радянського буття. Але мої батьки з цим не змирилися. Вони багато років самовіддано лікували мене, намагаючись відновити функції, пов’язані з порушенням опорно-рухового апарату. І я тоді не замислювався, що я якийсь інший, тому що певний час вірив, що буду ходити... читати далі >>>
(джерело: сайт "Національний комітет спорту інвалідів України")
Основні принципи етикету в спілкуванні з людьми з обмеженими можливостями
• Головне – людина, а не її інвалідність. • Коли Ви хочете запропонувати свою допомогу, запитайте спочатку чи вона потрібна. • Розмовляючи з людиною, яка пересувається на візку, намагайтесь розташуватися так, щоб її та Ваші очі були на одному рівні, тоді Вам буде простіше вести розмову. • Розмовляючи з людиною, яка має труднощі в спілкуванні, слухайте її уважно. Майте терпіння її вислухати, чекайте доки людина закінчить фразу. Не виправляйте її та не намагайтесь пояснити щось замість неї. Якщо це потрібно, ставте короткі запитання, які потребують коротких відповідей. • Розмовляючи з людиною з вадами зору, обов’язково назвіть себе і тих людей, які прийшли з Вами. Якщо Ваша розмова проходить в групі, не забувайте пояснити до кого Ви на даний час звертаєтесь. Озвучуйте все, що ви пишете на дошці або показуєте на екрані. • Щоб звернути на себе увагу людини з вадами слуху помахайте рукою, або доторкніться до неї. Говорячи з нею, дивіться їй прямо у вічі і говоріть чітко. Деякі люди читають по губам. Намагайтесь стояти так, щоб Вас та Ваші уста було добре видно та щоб Вам нічого не заважало (чашка з кавою, їжа, папка і т.п). • Не забороняйте дитині задавати питання про людину з інвалідністю. Відкрите спілкування допомагає змінити ставлення до людей з інвалідністю та ліквідувати непорозуміння... читати далі >>>
(джерело: сайт "Чопська Міська Рада")
У другій половині вісімдесятих і самому початку дев'яностих років в тодішньому радянському Союзі проходив, так званий, період «перебудови» та гласності. Саме тоді з'явилися перші паростки демократії та почав народжуватися по-справжньому незалежний громадський рух. В період «відлиги» на Україні стали створюватися громадські організації, передусім, ті, які відображали інтереси певних верств населення - культурологічної, історичної, мовної, екологічної спрямованості. По-різному можна оцінювати той час, але незаперечно, що потужна громадська ініціатива готувала у надрах тоталітарної системи майбутні зміни, що врешті-решт призвели до розпаду СРСР та появи на його руїнах п'ятнадцяти незалежних держав. Не стояли осторонь цих перетворень й інваліди. Оскільки за радянських часів проблеми людей з обмеженими фізичними можливостями замовчувалися, не розголошувалися, начебто зовсім не існувало цієї категорії громадян, стає зрозумілою та нестримна жага, з якою активісти з числа інвалідів прагнули об'єднати зусилля для захисту своїх прав та життєвих інтересів... читати далі >>>
Асамблея інвалідів України: «Наше гасло - не робіть для нас, без нас»Майже кожен 17-й українець має вади здоров’я, що кваліфікуються як інвалідність. Частко він стикаються зі зневагою суспільства, забобонами і власними страхами, які ізольовують його від повноцінного життя. Окрім цього, підтримка держави і соціальний захист залишаються на низькому рівні. Попри це, існує багато натхненних історій, які підкреслюють - сила духу сильніша будь-яких фізичних відхилень. Футбол на стадіоні для вболівальників, які страждають на незрячість? Оперні театри, кафе та ресторани облаштовані для людей, які пересуваються на візках? Робота чи навчання для людей з інвалідністю у відомих організаціях? Або перемога у судовій суперечці з аптекою, яка не облаштувала своє приміщення для людей з інвалідністю... читати далі >>>
(джерело: сайт "Національна Асамблея Інвалідів")
Соціальний захист сьогодні – це не просто слова, за ними велика, відповідальна робота. Соціальна робота – професія тих, для кого доброта і милосердя не абстрактні поняття, а норма життя. Адже тільки за велінням совісті та покликом душі можна творити добро, надаючи допомогу тим, хто найбільше її потребує. На всіх ділянках соціальної сфери працюють не просто професіонали, а соціальні працівники за покликанням. Однією з таких ділянок є Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голосіївського району м. Києва. Вже понад 18 років пенсіонери, інваліди та інші соціально-незахищені верстви населення... читати далі >>>
(джерело: сайт "Територіальний центр соціального обслуговування Голосіївського району м. Києва")
Здолати все. 5 історій перемог українських паралімпійців
Цьогоріч у Токіо Україна обмежилася однією золотою олімпійською медаллю. І ще з десяток разів вболівальники хапалися за голову від розпачу через чергову втрачену можливість здобути нагороду найвищого ґатунку. На Паралімпійських іграх, які офіційно розпочинаються сьогодні в Токіо, таку ситуацію годі уявити — Україна традиційно є одним з лідерів паралімпійського руху. Якщо у 1996 році в Атланті делегація нашої країни здобула 1 «золото», а 2000-му в Сіднеї — 4, то далі здобутки ставали все серйознішими. По 24 золотих медалі в Афінах та Пекіні, 32 — в Лондоні та 41 — у Ріо. І це без срібних та бронзових нагород, яких у тому самому Ріо у 2016-му налічувалося 37 та 39 відповідно — що дозволило Україні посісти 3-тє місце в загальнокомандному заліку, поступившись лише Китаю та Великобританії. Найчастіше причиною таких успіхів називають відмінність у мотивації спортсменів в Україні та більш розвинених країнах. У США, Австралії, Німеччині, Нідерландах (вони у медальному заліку Ігор-2016 опинилися нижчими за Україну) держава та суспільство піклуються про людей із інвалідністю більше, дають їм можливості та важелі почуватися повноцінно... читати далі >>>
(джерело: сайт "Hromadske")
Найтитулованіший спортсмен Паралімпійських ігор Максим Крипак: «Я не мріяв про такий високий результат»
Любов із дитинства : У харківському басейні «Акварена» починається тренування молодшої групи дітей. Щойно лунає свисток тренера, вони по двоє стрибають у воду і швидко пливуть кожен своєю доріжкою, вправно відштовхуючись ногами. Максим спостерігає за цим зверху з трибун і згадує, як сам 20 років тому прийшов на перше тренування. Тоді йому було шість, і батьки привели його в басейн за рекомендацією лікарів. Вони радили йому проводити якомога більше часу у воді — хлопчик мав вроджену інвалідність опорно-рухового апарату. Але тоді він про це не здогадувався. «У плавання я закохався з першого разу. Дуже полюбив воду й ніколи не мав бажання піти з басейну якомога швидше», — згадує хлопець. Максим погано пам’ятає свої перші змагання. Згадує, що це було у другому класі, його суперниками виступали хлопці, на рік старші від нього, і тоді він посів друге місце. Та з кожними наступними змаганнями результати були кращими. Аби встигати на тренування, з п’ятого класу хлопець перейшов у школу неподалік дому. А за два роки вступив до училища, де в навчальному розкладі був закладений час для тренувань... читати далі >>>
(джерело: сайт "Hromadske")
98 медалей. Українські паралімпійці повернулися з Токіо. Як їх зустрічали
